Карнаух (Губа) Любов Василівна

Народилася 10 жовтня 1926 року в с.Грушовка Апостолівського району Дніпропетровської області.
У роки війни проживала в с.Крутенька Нікопольського району Дніпропетровської області. У війну з 1941 до серпня 1943 працювала в колгоспі. У серпні 1943 р. погнали в Німеччину на роботу.
Відправляв нас із с.Крутенька староста Гаврилов Максим Никанорович. Нашу групу привезли у м.Нікополь на залізничний вокзал, де посадили у товарний состав. Умови в товарних вагонах були важкими. На підлозі солома, бочка для туалета. Нас із вагонів нікуди не випускали, ні їсти, ні пити ніхто не давав. Везли до міста Перемишля, де розгрузили в табір, у цьому таборі проходили медогляд. Тут нас нарешті погодували: давали варену кислу капусту з червами. Після цього всього нас розформували, надрукували документи, потім нас забрала якась жінка і повезла на вокзал.
Прийшов поїзд, посадили нас у пасажирський вагон і везли добу. Приїхали у м.Діфорн, де нас зустрічала машина. Туди завантажили тридцять чоловік, решту повезли далі. Нас привезли на біржу праці, де чекали хазяї. Мене взяв хазяїн Хенайко Генріх і повів додому в село Нейбокель. Тут мене зустріла хазяйка Анна і хазяїнів батько Генріх, їх сусіди Гепкіс і Хойман, хазяїнова сім’я і робітник-поляк. У них виконувала всю хазяйську роботу, доїла корів, доглядала свиней і їздила на поле на роботу. Село невеличке, знаходилось в лісі. Хазяї ставились до мене відразу добре, але після пробували й бить.
Звільняли нас американські війська в квітні 1945 року. Приїхала машина до хазяїна, де я знаходилась, і забрала в табір, назву якого я не пам’ятаю. В таборі ми пробули два тижні, потім нас повели далі в другий табір, який теж не знаю. Йшли ми пішки тиждень по території ГДР, супроводжували нас руські солдати, привели в табір, який не знаю, як називається, їсти давали баланду з червами. Завантажили нас у поїзд і привезли в Білорусію. Тут нас повантажили в другий поїзд і повезли в Дніпропетровськ. Із Дніпропетровська додому добирались хто чим міг. Дома мене зустріли батько й мати. На роботу ходила в колгосп, виконувала різні роботи. До нас ставились із ненавистю.