,

Маремпольський Василь Феодосійович †

Він народився 7 січня 1927 р. в селі Маркушах Уланівського району Вінницької області в родині селянина-бідняка. Там же закінчив у 1941 р. семирічну школу.
Почалася Велика Вітчизняна війна. Село підпало під фашистську окупацію. В серпні 1942 р. 15-річного хлопця Василя Маремпольського разом з групою юнаків і дівчат гітлерівці насильно вивезли на каторжні роботи в Німеччину. Він був в’язнем концтабору “Іммельман” на окупованому німцями англійському острові Джерсі (протока Ла-Манш) та західної Франції. Працював землекопом на будівництві залізниці. де мало не помер від непосильної праці, побоїв, голоду і дизентерії. Життя врятували санітари-іспанці. У лютому 1943 р. був перевезений у Францію, працював вантажником у портовому місті Сен-Мало. Тут же в серпні 1944 р. звільнений військами союзників. До кінця війни перебував у таборі репатріантів радянських “Борегар” під Парижем, а 23 травня 1945 р. перевезений у Східну Німеччину, де перебував у лавах радянської армії. Мав зв’язок з англійськими та французькими учасниками антифашистського руху Опору.
Після повернення в рідне село в кінці 1945 р. поступив у восьмий клас Сальницької середньої школи, яку закінчив у 1948 р. Два роки вчився на мовно-літературному факультеті Бердичевського учительського інституту, після закінчення якого був направлений на педагогічну роботу в Запорізьку область. Вчителював у школах Запоріжжя, був редактором студії телебачення, завідував кабінетом української мови та літератури Запорізького обласного інституту вдосконалення вчителів. Вищу освіту здобув у Запорізькому педагогічному інституті. Тут же навчався в заочній аспірантурі і в 1979 р. захистив дисертацію на матеріалі мови української поезії 60-70-х років. Здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук. До кінця свого життя працював доцентом кафедри української літератури Запорізького державного університету.
В. Маремпольський займався великою науковою та громадською роботою: активно виступав з доповідями на наукових конференціях, друкував наукові статті в журналах “Мовознавство”, “Українська мова та література в школі” та збірниках. З 1988 р. очолював Запорізьке обласне відділення Міжнародного Союзу малолітніх в’язнів фашизму.
Василь Феодосійович Маремпольський не тільки вчений, а й поет. Писав вірші з дитинства. З 1951 р. друкується в пресі. За своє життя видав збірки поезій: “Запоріжжя — славен край” (“Молодь”, 1956), “Заводська сторона” (“Молодь”, 1962), вірші для дітей “Хліб від зайця” (Запоріжжя, 1962). Після великої перерви (“Хортиця”, 1998) і в видавництві Запорізької організації Спілки письменників України “Хортиця” у 1998 році вийшла документальна повість “Сповідь джерсійського в’язня” — це Лебедина пісня В. Маремпольського, який довго йшов, майже все життя, до видання цієї книжки і допоміг в цьому “Український національний фонд “Взаємопорозуміння і примирення”, якому він був вдячний. Це тільки перша частина про дітей, вигнаних на каторжні роботи до Німеччини, про їх долі. Працював над продовженням цієї книжки, але тяжка хвороба не дала змоги довести цю роботу до кінця. 4 серпня 2000 р. Василя Феодосійовича не стало. Не стало Людини чесної, розумної, доброї, великого Трудівника.

Василь Маремпольський
(біографічна довідка)

Під час Другої світової війни 1940-1945 років архіпелаг дрібних островів у протоці Ла-Манш, які належали англійській короні (Нормандські острови), були захоплені німецькими військами. Під час окупації островів Гітлер дав наказ укріпити їх так, щоб створити плацдарм для висадки десанту на Британські острови. З цією метою гітлерівці навезли робітників з багатьох країн окупованої Європи. На островах Джерсі, Гернсі, Олдерні були створені концтабори, у яких мучились в’язні — раби -дармова робоча сила. У найтяжчих умовах були в’язні з колишнього Радянського Союзу. У документальній автобіографічній повісті “Сповідь джерсійського в’язня” автор розповідає про трагічну долю Василь Федосійович Маремпольський народився 1927 року в селі Маркушах на Вінничині в родині селянина бідняка. Там же закінчив семирічну школу. Почалася Велика Вітчизняна війна, село підпало під фашистську окупацію. В серпні 1942 року 15-ти річного хлопця Василя Маремпольського разом з групою юнаків і дівчат гітлерівці насильно вивезли на каторжні роботи в Німеччину. Він був в’язнем концтаборів на окупованому німцями англійському острові Джерсі (протока Ла-Манш) та західної Франції. Мав зв’язок з англійськими та французькими учасниками антифашистського руху Опору. Звільнений у серпні 1944 року військами союзників. До кінця війни перебував у таборі радянських репатріантів “Борегар” під Парижем. Потім перевезений до східної Німеччини, де служив у Радянській Армії.
Повернувся у рідне село в кінці 1945 року і поступив у восьмий клас Сальницької середньої школи, яку закінчив у 1948 році. Два роки вчився на мовно-літературному факультеті Бердичевського учительського інституту, по закінченню якого направлений на педагогічну роботу в Запорізьку область.
Вчителював у школах Запоріжжя, був редактором студії телебачення, завідував кабінетом української мови та літератури Запорізького обласного інституту вдосконалення вчителів. Вищу освіту здобув у Запорізькому педагогічному інституті.
Тут же вчився в заочній аспірантурі і в 1979 році захистив дисертацію на матеріалі мови української поезії 60-70-х років. Здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук. Нині працює доцентом кафедри української літератури Запорізького університету.
У 1975 і 1985 роках на запрошення учасників Опору на острові Джерсі, а в 1981 році зустрічався із своїми друзями періоду війни у Франції.
З 1988 року очолює Запорізьке обласне відділення Міжнародного союзу колишніх малолітніх в’язнів фашизму.
Пише вірші з дитинства, з 1951 року друкується в пресі. Видав збірки поезій:
“Запоріжжя — славен край”(“Молодь”, 1956), “Заводська сторона” (“Молодь”, 1962), книжку віршів для дітей “Хліб від зайця”(Запоріжжя, 1962).”Кетяг Калини”(“Хортиця”, 1998).
Виступає також у галузі прози і критики.
“Сповідь джерсійського в’язня” — п’ята книжка письменника.